Закричала птаха в полі,
Заридала мати.
Вже не доля на цим світі
Сина цілувати.
Вже нема надії більше
В очі подивитись.
І лишилося одне:
Тільки помолитись.
Роки йдуть, і не змінилось.
Все його чекає.
І не хоче розуміти,
Що в живих немає.
Що не вернеться додому,
Не піде до церкви.
Доля написала тільки
Молодим померти.
Молодим і не жонатим.
Доля клята! Доля!
Та чекає мати сина,
Виглядає з поля.
Закричала птаха ніччю,
Серце зупинилось!
У останні ті хвилини
За сина молилась…