« ЯК ХМАРИНКА ВКРАЛА РАДУГУ «
Жила над лісом хмаринка, якв дуже не любила Веселку, тому що у лісі всі тішилися нею, щойно вона з являлася після дощику і прикрашала собою небо різними кольорами. А коли Хмаринка поливала все навколо своїм дощиком, а гроза виблискувала блисковкою, то вся лісна звірина ховалася в нірки, квіти своїми пілюшками вкривали метельків і комах.
Хмаринці було дуже сумно і прикро, що її дощику ніхто в лісі не радий. І ось одного разу, коли після дощика в небі повина була з явиться Веселка, Хмаринка підкралася до неї і закрила її собою.
Після дощика в небі повнна була з явитися Веселка, але її не було. Це помітив гномик Карамелька, який відчиняв віконце після дощу, а Їжачок, який в цей час кудись пробігав біля будиночка Гномика, побачивши його у вікні, запитав: « Карамелька, а де наша Веселка? « І не встиг той відповісти, як Метелтк повідомив, що це Хмаринка вкрала Веселку.
« Так ось чому в мене на клумбі квіти опустили голівки і стоят такі сумні « – прошепотів Їжачок»
« Я полечу до Хмаринки, – мовив Метелик, – і запитаю, чому вона вкрала нашу Веселку.»
« Хмаринко, привіт! А чому це ти ховаєшся? Дивись, який гарний сонячний день після дощика «, звернувся до Хмаринки Метелик. Хмаринка визирнула і сумно відповіла: – « Мене ніхто не любить, тому, щоб вам було так сумно, як і мені, я вкрала Веселку». « Ну чому ти думаєш, що тебе в лісі ніхто не любить? – запитав Метелик – Ти ж найдобріший дощик, який усім подрібен! « Хмаринка зраділа і відпустила Веселку, яка як завжди, усіх потішила.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
