Летять роки у вирій за птахами

Летять роки у вирій за птахами,
Але, на жаль,нема їм вороття,
А стежку ту,що нас вела до мами,
Сховав туман за пагорбом життя.

А ще недавно тут було затишно,
Привітно пес чекав нас у дворі,
Стрічав квітник своїм цвітінням пишно,
І втому дня ховали ліхтарі.

Вели розмови довгі вечорами,
Вслухались в дивну пісню цвіркунів,
Й здавалось нам,що десь під яворами
Невпинний час завмер в полоні снів.

А вранці жваво брались до роботи,
Бо це ж село.Хіба тут спочивать?
Як сніг сплакне, покинули турботи,
Вклонившись сонцю,бігли працювать.

Воно грайливо гладило нам руки,
На повні груди дихала земля,
І спрагло день весни збирав ті звуки,
Й душа сміялась сонцю звіддаля.

Цвіте садок,що з мамою садили,
Гуде бджола й цьогоріч, як колись,
І мрієм вже, щоб яблука вродили,
А груші соком щедро налились.

Знайшла між трав я вузлики з насінням-
Як ніжний спомин радості й труда,
І в теплий день з природи воскресінням
З небес, напевне, мама спогляда.

3

Автор публікації

209
Коментарі: 1Публікації: 80Реєстрація: 21-08-2018

Автор місяця (Серпень 2019)

Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні

Небайдужий читач

Досягнення отримано 05.05.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Срібне перо

Досягнення отримано 23.11.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: