Для голосування необхідно авторизуватись

Про хитрого Лиса і дружну родину (казка – байка)

Пролог
Держава наша – спільний дім,
Всім має житись затишно у нім.
Прибрать оселю – справа мов проста,
Та потребує досвіду вона.
Моїх героїв хай навчить життя,
Щоб обновить житло – збереться разом вся сім я.
Так хай щастить у починанні цім,
Аби жилося затишно усім.

Зайчисько сірий років сім
Збиравсь полагодити власний дім.
І ось нарешті обійшов своє житло,
І так промовив:
– Як на зло, покрівля світиться дірками.
Зітхнувши важко, безпорадно лиш розвів руками.
Поглянув вбік, а там вікно перекосилось, прогнило…
А вгору погляд підведе, димар ось – ось і упаде.
І Сірий в розпачі й журбі
Сів на пеньок й роздумує собі:
– Де ж на ремонт грошей узяти?
Чи до братів – Зайців в сусідній ліс зганяти?
Нехай порадять що і як,
А може допоможуть,
Як – не- як одна родина і сім я!
Від цих думок збодрився духом,
Повеселішав, й не повів за вухом,
Як Лис у нього за спиною
З явився велетенською стіною.
Сіренького тут почало уже трусити,
І Зайчик Лиса лагідно почав просити:
– Шановний пане, певно так,
Що ви в цих справах вже мастак.
Я власну хижку хочу поладнать,
Чи не могли б мені де в чому підказать?
Лис випроставсь, немов підріс,
І буркнув гордо так собі під ніс:
– Коли мої поради треба дуже,
Я ними поділюсь з тобою, друже!
Вухань зопалу подих перевів
Й до стрічного знов річ таку завів:
– Ви, пане,звідки? З цих країв?
Я модний капелюх на Вас узрів,
Піджак немовби теж, якийсь… не те…
В руках, дивлюсь, торбинку держете,
А біля шиї, наче якийсь птах…
Чи то з перелюку рябить мені в очах?
Лис усміхнувся виважено:
– Так, помітив ти – це смокінг, не піджак,
Пасує до лиця мені ще й елегантний фрак.
Про капелюхи й думать годі,
Вони давно уже не в моді.
Я на охайну голову циліндр одягнув,
Бо не тутешній я, невже ти не збагнув?
І у руках у мене – партмане,
Воно завжди підтримує мене.
-То ж бачу Ви заможний чоловік,
Мені цього не заробить повік!
Ось хочби якось хижку поладнати…
Та лише де на все це кошти взяти?
У Лиса очі засвітились, мов жаринки,
І з пропозицією не затримавсь ні хвилинки.
– Всі ми, подам й тобі я слушний знак,
Давно живемо за законами ось так:
Тобі я гроші в борг даю на певний срок,
А ти подумай, й зробиш виважений крок.
Борг віддаси, як будуть гроші – через певний час.
Я переконаний – це вигідний контракт для нас!
І кілька днів промчали, наче мить…
Ось Лис до Зайчика з покупками вже мчить.
Привіз він цвяхи, дошки і цемент,
Для Лиса – це сприятливий момент.
Бо знає він, що Зайчик наш, трудяга
За весь свій вік не розрахується бідняга.
Та Сірий мріє про ошатний дім,
Що заживе з сім єю дружною у нім.

Отож від сходу сонця і до ночі
Зайчисько заклопотаний в роботі.
Постійно чути біля хижки стук і грюк,
Трудяга від роботи зблід і схуд.
На хвильку лиш прихилить голову до ліжка:
З являється палац й зникає вбога хижка:
Ось бачить крізь шибки в хоромах щось мелькає,
Впізнав -Лис із компанією справжній пир справляє!
І сниться далі,що і сам він в дім заходить,
Та через мить якусь прислуга Зайця геть виводить,
А дворовий мерщій вже розтлумачує йому,
Що на таких пирах,Сіренький замалий занадто птах.
Проснувся Зайчик, мокрий весь від поту,
Промовив тихо:
– Ну і сон! – і знову за роботу.
А Лис в той час хвалебні оди Зайчику співає:
Трудись, будуй майструй і мрій,
А не повернеш борг – будинок буде мій!

Ось літо пролетіло, осінь по садах гуляє,
І в Зайчика вже дім, немов палай сіяє.
Все в нім охайно, вміло, до смаку,
Опанував у будівництві Сірий декілька наук.
Щоб показать, як вміє майструвати,
Він вирішив увесь свій рід зібрати.
Також планує Лиса запросити,
Бо що без нього він би міг зробити?
І ось настала довгождана мить –
Родина дружна з подарунками вже мчить.
Брати Зайчиська вихваляють на усі лади,
Лиш Лис мовчить – ані туди, ані сюди!
І скоса тільки гляне, наче щось чекає,
Як кажуть: курі сплять – Лис не дрімає!
Зайці – брати вже майстра привітали,
Багато дружніх, теплих слів сіренькому сказали.
В будинку чути сміх,і музика лунає,
А Лис сидить і пильно споглядає.
На разі вже компанія втомилась,
І у господі повна тиша встановилась.
Зайці уже збирались спать лягати,
Та Лис підвівсь і річ почав тримати:
– Ось хижка, зараз – це розкішний дім,
І всі ви заночуєте у нім.
Тож має Зайчик неабияке житло,
За мій рахунок зремонтоване воно,
А прийдуть холоди із лютою зимою,
І я ж повинен мати дах над головою!
Тому наказую за місяць борг зібрати,
І в срок зазначений з процентами віддати.
Якщо не буде виконано цю угоду,
Я оселюсь у Зайчика господу.
Компанія спочатку щось гуділа,
А як скінчив Лис річ – неначе оніміла.
Поважний спонсор вже пішов відпочивати,
А Сірий вуха опустив-
Нічого він не міг у відповідь сказати.
Святковий найстрій у Зайців звичайно зник,
Холодну тишу, мов залізо, голос ватажка пропік:
Що маєш вдіяти? Як бути?
Отак зумів підступний Лис тебе надути!
Як гарно кругом пальчика обвів!
Зайців принизити?! Як він собі посмів?!
Хоч ми слабіші і грошей не стільки маєм,
Та в дружбі заячій давно ми толк вже знаєм.
Тож кожен мусить на городі все зібрати,
І якомога швидше розпродати.
Та довго не патякали, все швидко порішили,
Мерщій збирать врожай всі дружно поспішили.
– Оце дива!- прокинувсь Лис,
Зайців в будинку вже нема.
Зайчик – простак теж певно збрів
Від страху про повернення боргів.
Тепер хазяїн я у цій господі,
І у дворі, і навіть на городі.
А за городом, де лісок,
Я бачив гарних курочок.
Як по дворі поважно походжають,
Про Лиса хижого і в подумках не мають!
Ось так розумно можна спланувати:
В достатку жити і не працювати
Хай нерозумний Заєць гнеться від роботи –
Я ж заживу в достатку й без турботи.
Тож миттю ось знайду для курочок чавун…
Аж зирк в вікно – Зайців біжить табун.
Від здивування Лис не встиг поміркувати,
Як вся компанія іде уже до хати.
Зайці у коло стали, щось шумлять,
Лис зрозумів – про гроші гомонять.
А вже за мить найстарший із Зайців
Таке ось Лису відповів:
– Ти грошей дав у борг і думав обдурити,
Та мріяв Зайчика помешкання лишити?
Для Сірого повчанням буде цей урок
.І Заєць Лису повернув боржок.

Як в борг береш – дивись, хто пропонує дати
Не спокушайся на низькі проценти,
Врахуй усі найнебезпечніші моменти.
В таких як Лис, то краще позичок не брати,
Якщо не хочеш залишитися без хати!

2

Автор публікації

Офлайн 1 день

Светлана Савченко

371
Коментарі: 3Публікації: 120Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій