Для голосування необхідно авторизуватись

Вже пізня осінь …

Сумує небо. Сонце зажурилося
Змарніло поле.Стихло, бо втомилося.
А вітер – гілля струни налаштовує,
Туманом срібним ранки обціловує.

Затихла річка, в небо задивилася.
А хвиль краса до берегів прибилася.
Шепоче бір есеї з суму створені
Про дні журби, що осінню впокорені.

Брунатний лист приліг – не обзивається,
Дощами він холодними вкривається,
Тремтить увесь і болісно здригається,
А сенс буття в калюжі обривається.

Обвисло небо. Хмари розкотилися,
Мовчазні й мокрі клени засмутилися.
Вже пізня осінь барви затушовує
Красу яскраву сірим заштриховує.

Безжально дощ пейзажі заплямовує,
В потоках сліз на вікнах витанцьовує.
Ось кинув вітер плащ на парк оголений,
А сам приліг натомлений і зморений.

3

Автор публікації

Офлайн 17 години

Светлана Савченко

274
Коментарі: 2Публікації: 100Реєстрація: 21-08-2018