Бавлять хмари небокрай,
сиві хмароньки приймай:
наче морем попливли,
сірі хвилі пролягли.
Ще порожні дерева
і торішня ще трава
відтінками виграє,
горизонт їх єднає.
А високі ялини –
від небес і до землі,
як ракета в небеса
збиралася зелена.
Котики пухнасті
на гілках висіли,
вже тепла і весни
наче захотіли.
Червона шипшина
ягідки ховала,
в колючках на гіллі
для весни збирала.
За хмарами веснонька
із-за гори пливе
для того, хто хоче,
до того, хто жде.
6.03.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Бавлять хмари небокрай…”
Думок на тему “Бавлять хмари небокрай”
Гарний весняний вірш!