Через дощ, серед туману
самотня дівчина іде,
а може дощ – їй буде пара,
а може дощ з нею буде?
З дощем – самотність наодинці,
серед людей самотність буває,
із парасолею там кожен інший,
ніби в юрбі, але самотнім йде.
Вона ступає крізь дощі і мряку,
а краплі стануть здоганять,
та через парасолю не здогнати,
тільки дрібненько долітать.
Сірий світ рожевим блиском диха,
у цьому світі світиться сама
червоним кольором тканини,
яскравим кольором життя.
17.07.2018.
Картина: PETE RUMNEY