Не треба тіло без душі Мені твоє! Мені й душі твоєї Вже не треба! Змінився транспорт, Розклад, рубежі, Змінилась швидкість, Напрямки і межі… Тепер у кожного Є свій вагон, Квиток свій є, І є своя спокута: Моя — то жаль По втрачених літах, Твоя — то гріх За ненадійні руки…
Daily Archives: 18.07.2018
16 posts
Через дощ, серед туману самотня дівчина іде, а може дощ – їй буде пара, а може дощ з нею буде? З дощем – самотність наодинці, серед людей самотність буває, із парасолею там кожен інший, ніби в юрбі, але самотнім йде. Вона ступає крізь дощі і мряку, а краплі […]
Панове громадяни, а також, милі дами, і всі, хто цікавиться, і, витріщаки всі, у Гельсінкі був Трампик, що з чортом зустрічався, їх не тривожте, пані, а також і пани. Бував такий там Дональд, що із тим зустрічався, кого пора в Гаагу і пекло давно жде, а він із ним […]
На згинах її ключиць зупинилась мить, І сонце шукало виходу в її віях, Зривалось, падало в річку, яка тремтить Від кожного його дотику в її хвилях… На згинах її ключиць оселявся сніг, Її цілував невизначено, навмисно… З овалу її плечей починався збіг Із тим що не мало статися і приблизно… […]
Знову над вечір повніють порожні вокзали Галас наповнює стіни, блукає між слів Ми одне одному щось навздогін не сказали… Тільки одне невідоме знайшлося між тим… Знову земля заціловує небо до крові Байдуже, що мимоволі засвідчать зірки. Ми ледь дотичні, за іменем тільки знайомі, Але разом зупинились, щоб раптом знайти… Хай […]
Горіла я… І у своїм огні тебе до щенту все-таки спалила. Яка шалена у вогню тім сила, що і мене не лишила мені. Горіла я – й перегоріла. Стліла. Остання іскра спопелила вмить. Обпечена ще скімлить і болить душа та біль уже не мучить тіла. Святий вогонь сліпих любові й […]
Надворі було спекотно, тож Ганя вирішила порозмовляти зі своєю сусідкою Ольгою у хаті. Агов, сусідко! Чи можна зайти на два слова? — гукнула у прочинені двері. Так, заходи, Ганю. Трохи си побалакаєм, — відповіла Ольга. Що чувати нового? Та такого ніц, хіба що моя невістка мене знов знервувала. А то […]
Коли надії розсипаються на порох, А твої мрії вітер, мов хмари над землею рознесе́. Пекуче сонце випалить в душі твоїй пустелю, І знищить всереди́ні тебе геть усе… У грудях камінець важкий заляже Придушить мармуром безжально Заклякле серце зранене твоє… Запаморочить павутинням думи. Твоє волосся сивиною припорошить, Немов холодним снігом всю […]
Тече річенька Горинь В кожній краплі неба синь. В квітах встелена земля Україна – ти і я. Приспів Україно моя! Із тобою душа! В серці ти назавжди. Край, де тануть сніги. Спів пташиний чути скрізь Потонув у барвах ліс. Сонце промінням дерева милує. Усе навкруги неймовірно чарує. Приспів Літом сонечко, […]
Це ж просто кава – попіл і вода, Та в голові лунає як Ла Скала. Щось особливе в просторі літа, З напоєм ранок ніби зготувала. На його полі квітів не злічить, День зустрічає їхніми очима. Та настигає витончена мить, Коли з мільйону виникне дівчина. І усе поле станеться у фон, […]
Так хочеться тепло-справжнього, з терпким ароматом кави — Натхнення. Щоб зникли в темряві останні рядки про зло. Щоб снити не про політику, щоб пити весну ковтками — Зелену, та не загарбницьку, і чисту, мов джерело. Так хочеться безумовного, єдиного в світі щастя. І моря, що шепотітиме на вухо свої […]
Ти той, хто бачив мої кроки, Ти той, хто у садочок вів. І хто підвозив на уроки – Мій тато рідний й дорогий. Ти чув як я сміюся дзвінко І очі сповнені слізьми. Ти дарував любові стільки, Що більш такої не знайти. Приспів: 2 р. Твої втомлені очі в […]
Дивуюсь власним відчуттям: дивлюсь на тебе – і не бачу. Заплющу очі – ледь не плачу – розплющую – однак нема. Я точно знаю, що ти поруч. Так пахне твій одеколон… Так пахне мій в тобі полон! Не сплутаю ні з чим! Ніколи! І чую дихання твоє. Як серце гучно […]
(Спогади дитинства) Присвячую моєму дорогому батькові Ще коли я була дитиною, прилетіла якось весною до нашого двору пара лелек. Одразу стало зрозуміло: вони хочуть поселитися саме у нас. Кожен з птахів мав свою думку, де і як закласти гніздо. Лелека хотів створити його у дворі, на дереві акації, але його […]
Кохай мене, мені потрібно це кохання. Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню. Лови мої уста, ударом поцілунку. Підстав мені плече я прийму це дарунком. Потрібна я тобі, чи все від скуки. Потрібні ті уста, чи знов розлука. Тримаєш серце ти в своїх лодонях. Чи просто душиш все, аж […]
Зміліли ріки і змаліли береги. Шпаки клюють черешні за хатами, І вОрони горіхові верхи Збивають заїдастими ротами. Замулились джерела і ставки, Де моя мати срібну воду брала І обвінчалася я з сумом навіки, Й тривожним сон став, як нічна заграва. Затихли птахи-співуни у небі, Лиш сумно щось приказують в бузку, […]