Дозволь собі хоч трішечки мене! Зійди з доріжки, замкненої колом, У лісі справ, що виріс частоколом, Тому що верхи й вічність промине!   Віддай наказ – і стишаться хорти, Спини коня, послаб йому попругу, Іди один в невидиму їм смугу – У світ, куди в сю ніч усім кортить!   […]