До вашої милості, більше немає до кого, Писати історію, вітром по небі, древню. Сонячний промінь надпивши пахкого меду, Вибухнув цвітом липкого, задушного червня. Ще в маках червоних гойдалося поле в узорах, Немов на бретельках її легковажного плаття. Здималися перса вдихнувши повітря прозоре. І сходився плай обвиваючи дивні гори, В долині, […]