І злізали туристи зі спин мармурових леві′в. І потомлені ґіди губили свої парасолі. А один навіжений до лісу ватагу завів. А якісь чумаки рідний хутір позбавили солі.   І не танув у березні сивий, як вічність, замет. І хитали травневий розмай саморобні салюти. І весна поставала найгіршою серед прикмет. І […]