Зацвітає потроху магнолія, Невагомі так ваблять квітки. Знов милуюсь і враз божеволію, І в душі наче все навпаки: Сумувала, а ось вже радію я, Спокій знищив тривожні думки. Розпач зник – і я знову з надією Відчуваю життєві струмки. Доторкнуся лиш втомленим поглядом До квіток ледь рожевих і знов Я […]