Ти – виноград стиглий, Якому ще судилося стати Вином солодким хмільним. А я лише глек порожній З чорної глини світанку – Кераміки темних пелазгів. Ти – спів золотої вивільги, А я лише клекіт Чорного бусола відлюдника Над дрімучим болотяним пралісом. Ти море, в якому втопилося Сонце, А я лише мить […]