Для голосування необхідно авторизуватись

Згасле вогнище вовка

Ти – виноград стиглий,

Якому ще судилося стати

Вином солодким хмільним.

А я лише глек порожній

З чорної глини світанку –

Кераміки темних пелазгів.

Ти – спів золотої вивільги,

А я лише клекіт

Чорного бусола відлюдника

Над дрімучим болотяним пралісом.

Ти море, в якому втопилося Сонце,

А я лише мить альбатроса

Між блискавкою і поривом вітру.

Над згаслим вулканом книг єретиків

Незавершена осінь саду Дамокла

(Не Епікура).

Трохи терпкої самотності

Лігва вовка-пустельника,

Що сторожив ватру – на вершині мрій.

Якось у чужу п’ятницю,

Коли вогнепоклонники

Виглядають блискавку

Смакую гіркоту перевтілення,

Гортаючи манускрипти Сивіли

(О, для чого?)

Нескінченний мій день-таласса:

По ньому пливуть човни думок

До острова Патос.

2

Автор публікації

Офлайн 5 днів

bratlibo

1 390
Коментарі: 54Публікації: 1064Реєстрація: 11-04-2020

Яскравий коментатор

Достижение получено 02.01.2024

Титул: Яскравий коментатор

Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 31.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Думок на тему “Згасле вогнище вовка”