Трамвай запашного літа Стукотить по чужій вулиці Янголів В самотині – рікою буття – в самотині Порожній, наче руїна крику волошок, Бо це місто – притулок позичений Заблукалої Еврідіки-невдахи, Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо, Бо слова загубилися, а туніка на шмати, Бо на полі Еагра лишились одні […]
Орфей
2 posts
Потоки Стіксу переплив – Орфей в Аїд спустився з неба І вимолив сльозами злив Свою кохану в світло Феба. Торкнулись хвиль космічних струн Персти ліричної Евтерпи, Почули гру хазяйки трун, Від звуків їх серця затерпли. Прийшов і ти в мої світи, Злетів з орбіти мов комета, І шлейф яскраво засвітив […]