Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/senat-i-anzhelina/ Хто так високо літає і край зверху оглядає? Повітруленька сама, а під нею – хмарина. Не видно ізвисока, треба їй байрактара, щоби високо літати і край зверху оглядати. А як буде байрактар, що надасть південний пан, за Зевеса в краю сам, допоможе він і нам. […]
повітруля
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/poletiv-leleka/ У золотому піднебессі наче розігрується п’єса, витає вільно в небесах, ширяє наче птах. Із синьо-білим передзвоном шарм неба зникне сонний і прагне хмарам дати лад, що поїздом вперед летять. Летіть, білі хмарки, летіть, бабине літо принесіть, що лагідно огорне нас в осінній кольоровий час. У […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/hto-obijmaye-mavku-za-kolino/ Віє вітер, віє зрання, верби нахиляє, а хто тую вербиченьку трусить і гойдає? А то Мавочка у листі на вербі сиділа, звідти дрібною росою із гілок трусила. А у небі понад нею летить повітруля, вітер хмароньку жене, край свій не забула. Як вітрило повітруля […]
Тихі небеса як у раю, у двох світів тут на краю земної і небесної межі, в ній хмари як небесні ліхтарі. Неначе ліхтарі вони висять, їм білосніжно з неба засіять, слід літака неначе нитка, а на ній хмари як намисто. Може стада небесних хмар Чугайстер в небі випасав, […]