Лагідне море, пляжі піщані, Сонце висить на портовому крані, Вариться сталь, застигає прокат… Місто – трудяга, а нині – солдат. Постріли, вибухи, «гради», двохсоті… Нас занесло на крутім повороті. Злоба і страх роз’їдають серця, І краю не видно, не видно кінця!.. Так місто гартується, твердне, мов криця. Б’ється в руках […]
рідне місто
1 post