Руйнуючи всесвіт, курити останню, дим-у віконні рами. Тіло ламає,на дворі 30, мозок мало що тямить. Інколи хочеться не прокидатись або ж навпаки-не спати. Нерви,натягнуті наче струни, передаються у спадок. Не покидаючи свою кімнату, вростаю коріннями в землю. Колись казав ти,що жити хочеться більше,коли все зелено. Не вийти в вікно лиш […]