Бачу я навіса, Під навісом столик;- Там ганяє біса Один алкоголик. Обхопив опору Обома руками: -Вирву,нема спору, До бісовой мами! -Навряд чи,Дем’яне (Бухарі сказали)- Ти вже дуже п’яний (Сили замало)… -Та ідіть до біса!- Мовив алкоголик; Оглянув навіса… І вирвав на столик!..
столик
2 posts
Коли в повітрі блякло-сірому, Ще вчора спекою задушному, Стрімким падінням крил зворушений, Як чорних зграй рядків по білому. Я згадую твій голос змучений, Затишшя крил очей байдужості, Обмежений, навмисно звужений, В легких бретельках сну задушений Твій погляд із контексту вирваний, Ще не забутої історії, Як блякло-сірими повторами, В твоїх повторах […]