Привиди минулого тривожать, Без дозволу приходять у думки і сни. Благаю, допоможіть їх прогнати, Бо мене поглинуть вони. Поможіть молю, кричу, Хоча б один прожити «чистий» день. Бо там в кінці я не знайду, Хоча б своїх тіней.
ти
5 posts
Я заберу усі твої кошмари І ніч твою перетворю у день. Найбільший страх твій, Найперша для мене мішень. І тільки вороги твої, Будуть лити сльози. Шипи на їх нагострять, Усі мої рози. Постараюсь навіть час здолати, Щоб ти вічно поруч була. Бо стати кращим, Мені допомогла.
Мої думки – моя пітьма, Душа моя кудись постійно рветься. Я знаю є світі цім ти, Так чому ти не знайдешся. Чому чарівна посмішка твоя, Мені у сні лиш тільки сниться. Ти поруч знаю я, Або ж мені це тільки лиш здається.
Тебе вдихав із димом, Одурманений твоєю був красою. Сотні раз втикав від тебе, Та мене вертала, ти – сльозою Твій голос досі мозок проїдає, Перед очима досі образ твій. При першій зустрічі напевне, Програв тобі двобій. Ти – крик, ти – емоції мої, І сльози, страх і слабість. […]
Слухай безмовність. Скидай на вроки; Це тихе жевріння твого життя, Всього лиш маленька, Нещасна повість, Безмежної віри, Що ти – моя.