Осінній вітер розплітає віти,
Шукає у очах для себе рай,
Вона чекає на духмяні квіти,
А літо їй шепоче: “Прощавай”.
Останній день — закінчується серпень,
Хоч зморщок ще не має на чолі,
У двадцять вже стояти хоче твердо
І юність їй наспівує пісні.
Ранковий сон, солодкий наче пристрасть
Скінчився і осінній день настав.
Із поцілунків й ніжності намисто
Осінній промінь мовчки розірвав.
31.08.2003.
Серпнева спека залітає вперто,
До неї у прочинене вікно.
З роками стала не така відверта,
Не так п”янить кохання і вино.
Серпневі зорі — зливою крізь пальці.
Бажань багато — швидко не злічить,
Бо снідати захочуть діти вранці,
А ніч коротка — утікає вмить.
Серпневий ранок — літо закінчилось.
Неначе сон пролетіло — нема,
Тому сьогодні із бокала силу,
Що літо наливає п”є додна.
31.08.2020.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
