Якби ти знав, яка безмежна сила
Твоїм словам дарована була…
О, скільки раз вони безжально вбили,
Та воскресала знов від їх тепла.
Якби ти знав, як рани ті тривожать
І в скронях через край пульсує біль…
Єдине слово, ненавмисне, може,
А срібні роси вибились з-під вій.
Якби ти знав, як фарби враз тьмяніють
І втома визирає з-за плечей,
І слів твоїх відлуння тихо тліє
В принишклих вогнищах сумних очей.
Якби ти знав, яка ціна пробачень,
На руки б підхопив свою зорю
І виніс би із болю й сліз гарячих
Наче людей виносять із вогню.
Таня Пелихівська

Думок на тему “Якби ти знав…”
Чудовий!❤️