Розправив крила сизий вечір,
Шугнув стрілою на вікно…
Лиш в сутінках предивні речі
Очам побачити дано…
Коли земля в одвічнім плині
На північ зробить поворот,
Проллється тиша по краплині
У суєту буденних нот…
На темнім плесі небосхилу
Засяє зір яскравий хвіст…
І ніч, піднявши всі вітрила,
Погасить вікна сонних міст…
Додолу скинувши оману,
Загляне в душу без прикрас,
Де воскресають, як з туману,
Уривки спогадів і фраз…
Тремтить, натягнута до краю,
Думок невпинних тятива…
Насправді, тільки тиша знає
Найзаповітніші слова…
3 коментарі “Тільки тиша знає…”
гарно
З відзнакою!
Дуже дякую.)))