Для голосування необхідно авторизуватись

Часом йдем по життєвій обочині

Часом йдем по життєвій обочині,
Повибиваній, потороченій.
Слізьми встеленій і скорботою,
Тисне спекою і мерзлотою.

І душа уже надто втомлена,
Обезкровлена і надломлена,
Щоб всерівно всім посміхатися,
Щоб всерівно йти, не здаватися.

І сідаєш там край дороги ти,
Бо знеможена, щоби далі йти.
І підходить хтось, кого ДРУГОМ звеш,
З ким ти часто по тій дорозі йдеш.

І за руку враз підіймає знов
Хто не раз у житті поруч тебе йшов.
Теплим словом душа зігрівається,
Відживає і сил набирається.

І по новому усе бачиться,
І душі твоїй вже не плачеться.
Сонце світиться так яскраво знов,
Дружба віддана – то і є любов.

2

Автор публікації

Офлайн 6 години

Tanya Varenytsya

190
Коментарі: 0Публікації: 49Реєстрація: 07-08-2020

Вибір видавця (Вересень 2020)

Достижение получено 05.10.2020

Титул: Вибір видавця (Вересень 2020)