Для голосування необхідно авторизуватись

Часом йдем по життєвій обочині

Часом йдем по життєвій обочині,
Повибиваній, потороченій.
Слізьми встеленій і скорботою,
Тисне спекою і мерзлотою.

І душа уже надто втомлена,
Обезкровлена і надломлена,
Щоб всерівно всім посміхатися,
Щоб всерівно йти, не здаватися.

І сідаєш там край дороги ти,
Бо знеможена, щоби далі йти.
І підходить хтось, кого ДРУГОМ звеш,
З ким ти часто по тій дорозі йдеш.

І за руку враз підіймає знов
Хто не раз у житті поруч тебе йшов.
Теплим словом душа зігрівається,
Відживає і сил набирається.

І по новому усе бачиться,
І душі твоїй вже не плачеться.
Сонце світиться так яскраво знов,
Дружба віддана – то і є любов.

2

Автор публікації

Офлайн 10 години

Tanya Varenytsya

237
Коментарі: 0Публікації: 56Реєстрація: 07-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 18.10.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій