Миттєва зустріч змінила все
Твої почуття, твій розум і спокій.
І ти босоніж біжиш по шосе,
Раптово занурив у світ глибокий.
Тобі невідомо чому та навіщо,
Відбулася та чудова подія.
І мрія була на мить найвище.
А зараз з’явилася знов ностальгія.
Ти раптом згадала той тихий вечір,
Блискучі зірки на чорному небі,
А він стояв обнявши за плечі,
І ти біля нього неначе лебідь.
А тиха хвиля біжала на берег,
Луна проклала свій ясний шлях.
Від гальки чутно було десь шерех.
І ніч злетала як в небі птах.
Це все було. Ах ця ностальгія…
Глибоко пірнула, згадала усе.
Тоді пролунала життєва елегія…
А ти все біжиш босоніж по шосе.
Вікторія Корсунська «Миттєва зустріч», 21.07.2023