І сум буває для душі, мов ліки –
Зупинить час, дорогу, почуття.
Закривши важко втомлені повіки,
Поволі повертає до життя.

Думками будні м’яко перебрати,
Пройти, не оглядаючись, крізь гам.
Новий пролог для себе написати,
Все розказавши топленим снігам.

Молитвою полинути до неба,
Там крила знову сили наберуть.
Усе на світі пережити треба,
Усе пройти, пробути і відбуть.

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Tanya Varenytsya

238

Коментарі: 0Публікації: 56Реєстрація: 07-08-2020

Срібне перо

Достижение получено 18.10.2021

Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій