Прийдешній день несе в собі нове,
Та кожна мить- відгукує в минуле.
“Сьогодні ” стане завтрашнім ” відбуло”
І кожен на землі колись мине.
Лише душа, вдивляючись у вись,
Знаходить те, що тлінному не взріти.
Їй хочеться зірватись, полетіти
Туди, куди земне не досягне.
Не вічні ми, та вічні наші душі,
Вони так часто кажуть нам в серця:
Прощай…люби…дивись, не будь байдужим…
Я тут жива! Я хочу до Отця..