Для голосування необхідно авторизуватись

Буває холодно, коли…

Буває холодно, коли

Торкнеться смуток струн душі моєї.

Якими ми тоді були,

Що стало з неї – радості моєї…

 

Туман окутає вологою міста

Всі вулиці, будинки і паркани

Я напишу собі недовгого листа

Щоби згадать, яка була до тої рани.

 

Знов плаче зранена душа

Як птаха в клітці б’ється у неволі

Та думка ця нехай тебе не потіша

Бо з мене досить! Хвате, напилась! Доволі!

 

Я вже на смакувала кислий твій кефір,

Що ти мені з такою радістю підносив

І зрозумій, що вибір це вже мій.

І я тобі кажу, що з мене досить!

1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Таня Крамаренко

395

Людина міцніше каменя, але ніжніше троянди.

Коментарі: 2Публікації: 141Реєстрація: 10-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 02.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій