Для голосування необхідно авторизуватись

Чомусь про Сковороду

Він довго ще у смерть свою не вірив.
Шукав причини,наслідки шукав.
Злітав висОко над землею.
Від болю голосно кричав.
Від нього залишився лише попіл
І напис на могилі кам’яній.
Але тоді йому здавалось,
Що це не він лежить у ній.
Його забули,розтоптали,
Поклали до архіву звіти.
І не підозрювали навіть,
Що стане знов потрібен світу.
Він довго ще усмерть свою не вірив.
Не вірив він,що можуть так вчинити.
Що просто так,на кам’яній могилі
Пов’януть мармурові квіти.
Не вірив він,що всі труди- забуто.
Що всі рядки написані – горять.
І що тече у серці та отрута,
Яку не доведеться лікувать.
Він довго ще у смерть свою не вірив.
А потім сів на пагорбі й заплакав.
І вітер пестячи обличчя
Ніби до нього забалакав

2

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

TARANENKO

17
Коментарі: 2Публікації: 11Реєстрація: 14-06-2021

Бронзове перо

Достижение получено 14.06.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій