Мені лиш 20…
Я як не жива
Стою над прірвою
в нічній сорочці.
А мої босі ноги
коле кропива.
І дихати так важко
Мов у бочці.
Вгорі зірки палахкотять
Всміхаються вони до мене.
Я хочу з ними політать,
Віддати серце їм шалене.
Внизу вода, каміння,пустота…
Але спокійно там і тихо…
Яка душевна простота
Не вірити,що буде лихо.
А я між ними
Між зірками й пустотою…
Вже в сотий раз читаю “Отче Наш”.
Я,мабуть,іще трішки тут постою
І повернусь у світ безглуздий наш
Думок на тему “Мені лиш 20…”
Прекрасно✨🌌