Для голосування необхідно авторизуватись

Моя Україна…

До ліжка майже ти прикута.
Сама, беззахисна,слабка…
Душа у ланцюгових путах
Така тендітна і крихка.
А мозолях руку простягаєш,
На поміч кличеш – та не йдуть.
І сподіваєшся у котре,
Що люди більш не підведуть.
А по щоці сльоза скотилась
І впала тихо на підлогу.
Її хотіла підхопити,
Але судома звела ногу.
До неба очі підвела,
А там – закіптявіла стеля…
“Я ще жива,я ще жива,
Не кидайте живцем у землю”.
Тримайся,ні,не помирай.
Не я одна тебе люблю.
Іду тобі на допомогу,
Тримаю руку жиляву…
Ти,як ніколи,нам потрібна,
Народові потрібна Ти.
Бо хто ж іще,як не країна
Здатна усім допомогти.
Ти не втрачай останню віру.
Не помирай,благаю,рідна.
Ми допоможемо Тобі,
Бо кращого життя ти гідна.
А може помилку ми робимо
До тебе відкриваючи шляхи.
Та зможемо тебе ми захистити,
Бо твій народ -безсмертні вояки

1

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

TARANENKO

15
Коментарі: 2Публікації: 11Реєстрація: 14-06-2021

Бронзове перо

Достижение получено 14.06.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій