Провідниць зачекались квитки у кишенях,
На годинниках погляди люду застигли…
«Заблудитись, спізнитись»,–немов навіжена,
Я суворий потяг благала, просила.
А ти дивишся раз поміж раз на зап’ястя,
У кишенях твоїх геть втопилися руки.
Я поб’ю скоро вдома серванти на щастя,
Здичавію, повір,вже за день від розлуки.
Парасолі десь тихо в валізах мостились.
На перони,на місто дощ хмара зронила.
Ну для чого ж, навіщо колись ми зустрілись,
Щоб тепер я тебе просто так відпустила?
Автор публікації
Коментарі: 15Публікації: 8Реєстрація: 05-06-2021
Достижение получено 18.10.2021
Титул: Автор місяця (Вересень 2021)
За публікацію “Ти вчасно, осінь”
12 вподобань користувачів у липні
3 коментарі “Провідниць зачекались квитки у кишенях”
Поетично, барвисто, щиро сповідально. Кохання – це вічна тема світових поезій (Шекспір, Пушкін, Шевченко)….У кожної людини є своя історія кохання. Є глибина психології прощання закоханих людей. Викликає роздуми. Вражений
Ваша лірика тонка, символічна, метафористика глибока, образи розмаїті, почуття такі якраві. їх починаєш переживати разом з ліричною героїнею твору – естетична насолода.
Як це все знайомо))