Дощі осінні – сльози неба,
Такі холодні та рясні,
Скорилися квіткові стебла,
Схиливши голови в журбі,
Краплин симфонія лунає,
Мінорним настроєм землі
Сонце за хмарами ховає,
Спиняє пісню журавлів.
А дощ все стукає у шибку,
Неначе хоче увійти,
І ухопити свіжі скибки
Херсонських стиглих кавунів.
Він пахне щедрим урожаєм,
Осіннім листям та вином,
Яскравим хризантемним раєм –
Але не впустимо його!
Пішли дощі за вітром далі,
Упали сльози на асфальт,
І мокрим пилом друкували
Рядки осінніх сірих шпальт.
01.09.2020 Тетяна Леонт’єва
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 09-08-2020
Достижение получено 07.11.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
