Пройшов ще рік мого життя,
Промчався, наче прудкий вершник,
Що забирає похапцем літа
І спогадами просто дає решту.
Дарує мрії та до них ключі,
А надпиває молодості чашу,
Дає ще старт для щастя відкриттів,
За що я з ним розплачуюся часом.
Покаже мені досвіду альбом,
Де сторінок вже більше, ніж за тридцять.
Курличуть журавлі десь за вікном,
В руках тримаю я свою синицю:
У кольорах яскравих, синьо-жовтих,
Маленьку, та відкриту до людей,
Таку, що не боїться днів холодних
І зустрічає радісно гостей!
26.07.2020 Тетяна Леонт’єва