Для голосування необхідно авторизуватись

Моя земля

Моя земля! Краса куди не гляну! Там гори, небо і глибокі ріки!
Я зачарована красою тою стану і для душі прийму найкращі ліки!
Я чую соловейка тихий спів що сів собі спочити на калину.
І жінка з поля йде легенькою ходою волосся завиваючи в хустину.
Моя земля! Обвітрена віками! Де шаблі блиск світив в проміннях сонця!
І кров лилась червоними струмками і плач лунав із кожного віконця!
Тебе шмагали люті вороги, твій край орали смертю і кістками!
Та стерти слід з землі твій не змогли, хоч хочуть знищити й загарбують кусками.
Вже сам не знаєш хто тобі є хто, хто друг, земляк, хто свій а хто чужий.
Всі йдуть боротися в якесь страшне АТО і вже не знаєш хто повернеться живий.
Страшні часи! Як скоро їх прожить? Вже й розум мудрий а стомився це збагнути.
Життя невпинно як стріла летить, і вже нічого нам назад не повернути.
Та я сьогодні хочу не про те, війна важка й болюча дуже тема.
А вітер теплий у обличчя дме а серце розриває ця дилема.
Я хто? Я українка є давно, багато нас розкидано по світу,
і нас завжди об’єднює одне, щоб Україну віддано любити!
А ворог хто? Він тихо в дім прийшов і хоче дуже гучно панувати
Нам треба обєднатися давно і Україну нашу не віддати!
Бо ми без неї будемо НІХТО, тож поки ми стаємо брат за брата
Історія складе своє КІНО, а ворога чекатиме розплата.
І лиш моя, свята моя земля, що вбрана в барви всі яскраві літа
буде стояти незалежна і жива любов’ю нашою як сонечком зігріта!
Тетяна Швець
2

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Тетяна Швець

4
Коментарі: 0Публікації: 2Реєстрація: 27-08-2020