Для голосування необхідно авторизуватись

Безодня

Якщо іти вперед й вперед
Нові шляхи собі шукати,
Зустрінем прірви й рівчаки,
Що треба якось подолати.

Ось хтось знайшов місток-колоду,
Той шанс безодню перейти,
Один з мільйона – гідний спроби-
Не побоявся висоти.

Ось він відкинув забобони,
Хоч піт стікає по чолі,
Перед очима лиш колода,
В уяві лежить на землі.

Не думав що, аби і якби,
Не знав жалоби по собі,
Про крок єдиний тільки думав,
Нутро кипіло в боротьбі.

Як глянуть вниз та охнуть, ахнуть,
І вже дрижать коліна враз,
І сумнівів кільце обхопить,
Серденько стисне наче пас.

Що є життя? Та мить коротка…
Готовий був ти ризикнути?
Не патетично як на сцені,
Лише для себе щось збагнути.

Вгамовував свої надії
На легкий й швидкий перехід,
Примарність близькості до мрії
Він розганяв в собі як міг.

Ось тут і зараз на колоді,
Ніде іще в думках своїх,
Вперед лише, і крок за кроком,
В собі він пиху переміг.

Таня ШерепКо

2

Автор публікації

Офлайн 1 місяць

tshr

31
Коментарі: 0Публікації: 13Реєстрація: 06-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 06.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Безодня”