А нині вже в зими взяла реванш
Весна пахучим абрикосів цвітом,
Змінила сірість неба на блакить,
І обігріла землю сонця світлом.
Радіють мозок, очі і душа,
Відчувши ясно пульс життя навколо,
Бо знову маєм той щасливий шанс
Оновлення й свободи від старого.
Прокинувшись і заспівавши в такт
Пісням пташок невтомних та ранкових,
Згадати цінність самого життя,
Яке несем і ми в своїх долонях.
Всміхнутись сонцю, небу і весні,
Коханим людям, дякуючи Долі,
Шукати сенс в кожнім окремім дні
І негаразди всі підуть поволі.
Таня ШерепКо