Натхнення приходить чомусь уночі,
Всередині раптом клубує,
І рветься назовні – ну просто кричи,
Все рівно ніхто не почує!!!!
Натхнення приходить у душу теплом,
Складаються рими і прози….
І як описати усе те пером
Видіння, захоплення, сльози….
Озветься у кожній клітинці мене,
Але коли ранок настане –
То раптом розсіється і пропаде
З м’яким світанковим туманом…