Ти зробив з мене дівчину – воїна.
Показав світ у чорному вимірі.
Скільки лиха тобою вже скоєно?
Скільки зрад коханню і вірі?
Ти мене все відучував плакати.
Під табу взяв усі мої слабкості.
«Жорсткість духу!» – умів лукавити
В манері добра і лагідності.
Ти все скручував стрічку Мебіуса
В безкінечність страждання і болю.
Пильнував, як вогонь згасає.
Випробовував, що ж я дозволю?
А сьогодні вже не випадково,
Коли швидко згасає цей день,
Ми шукаємо першооснову,
І по вісі йдемо неповернень.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 15Реєстрація: 08-08-2018
Достижение получено 03.03.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 06.09.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
