«Грішні почуття»
Палке було у неї серце
Та лиш його не чутний звук
Із сліз наплакала озерце
Пробита тисячею мук
Ховала крила за плечима
Обличчя маскою химер
Лише жила його очима
Між глибини близьких озер
На пам’ять вивчила всі рухи
І кожну зморшку на щоці
Якби зігріли її руки
Її рука, в його руці…
Набравшись смілості зізнатись
Що почуття вже через край
Або втекти не озиратись
Знайшовши свій примарний рай
Та почуття невинні, грішні
Не буде раю на землі
Її бажання неуспішні
Потонуть десь на глибині
Кохання щезне наче вітер
Лиш залишивсь, на сторінках
Поміж ось тих злочинних літер
Які вжились в її думках…
Віталій Прокопович….
06.09.2018.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
