Ти знала, що він є десь в цьому світі,
Що все-таки зустрінетесь колись,
Але не думала, що зможеш полюбити,
Не думала, що знов злетиш у вись?
Що знову за спиною будуть крила
І що любов у серці оживе?
Й тобі здається, так ніколи й не любила,
Й це відчуття не звичне та… святе.
Не думала… та що там – не чекала,
Вже звикла до буденності життя,
Сторінку за сторінкою гортала
І тільки слухала своє серцебиття,
А серце стукало і в радості, і в горі,
І звикло до всіляких почуттів
Лиш відчуття взаємної любові –
Для нього наче марево зі снів.
Та відчувало, що він є у цьому світі,
Бо ж щастя ще ніхто не відміняв,
Воно ще вміє віддано любити
Й кохати, як ніхто ще не кохав.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 08-08-2020
