ЯК добре ,мамо,
що ти ще живеш.І я
тобі – дитина…
* * *
Втрачати близьких
людей – це значить частку
себе втрачати.
* * *
Дід, баба, тато,
мама, я і брат -більше
так не зберемось…
* * *
У привідкриті
двері ніч, як мама у
дитинстві, зайшла.
* * *
Татова ласка
скупа.А руки його…
Я пам,ятаю…
* * *
Я бачу хату
дідову.Та на тому
місці вже город.
* * *
Вечір зустріне
нас за селом.Пригорне
ніжно туманом.
* * *
Як же приємно
нести небо у повних
відрах води!
* * *
Я добре знаю:
дорога без мети -це
найдовша з усіх.
* * *
Притулилися
яблука до купочки.
Чують вже зиму.
* * *
Вже не граються
діти у війну.Вона –
перед очима.
