Зовні ми – ніби
ті самі,та в душі
іншими стали.
* * *
Непевний нині
час.Як і майбутнє.
Теж невідоме.
* * *
Хапнув повітря
ковток і що ? Ще на мить
продовжив життя.
* * *
Не хочу я сон
перебивати: бачу
у ньому себе.
* * *
Я люблю тебе!
Ні,не тисячу років –
подоки живу.
* * *
Ми разом прийшли.
Побачення! Розійшлись
поодинці.
* * *
Малим гойдалку
розганяв – була мета:
дістатись неба!
