Вже цілий рік Вас бачу в цьому парку,
Напевно Ви поблизу десь живете?
В руках біліє лист й поштова марка
І в сторону до пошти Ви ідете…
В очах задума, втома і надія,
І вираз цей не змінює на інший,
Яка ж неповоротна безнадія
Карає Вас щодня все більше й більше?
Цю ніч не спала, думала про Вас…
Мені Ви малювались у картині,
Коли роки назад був світлий час,
А я була вже й не мала дитина.
У мене був такий чудовий друг,
Хлопчина милий, жив там по сусідству.
В житті було немало темних смуг,
Ще й доля затоптала у сирітство.
Дружили, виросли,роз’їхались по світі,
Пройшли роки, я так й не відписала,
Та рік назад тут, в цьому буйноцвіті,
Його я несподівано впізнала.
2 коментарі “Доленосна зустріч”
Гарний вірш. Заходьте і до мене, прочитайте моє творіння)
сильно