Для голосування необхідно авторизуватись

Сузір’я

Мені Сузір’я нашептало про кохання,
Коли не спалося дивилась у вікно,
Я дивилася на зорі до світання,
Де рік минав а на столі вино.

Я рік новий уперше так зустріла,
Сон не втримав та і вечір не давав,
Вийшли зорі,коли в небі потемніло,
І місяць над землею запалав.

Сховалось сонце,в серці залишивши,
Свої сліди завжди лиша в мені,
Тепер нам місяць очі засліпивши,
Котиться по небу,дає проміння тьмі .

Я дивилася у небо довго- довго ,
Складала із зірок свою любов,
Шукала й не знаходила нічого,
А потім виглядала знову й знов.

Я дивилася у небо і не знала ,
Що в рік новий на мене щось чекає,
Любов мене також тоді шукала ,
Не знавши де її я виглядаю .

Та рік новий бажання добре чує,
В дарунок дає кожному своє,
Я глянула у шибку – він малює ,
І серце завмирає вмить моє.

Я подивилася у небо як ніколи,
А зорі поставали вже у ряд,
Зробивши форму серця так довкола,
І широко вмить освітили сад.

Мені Сузір’я нашептало про кохання,
Велике серце втіливши у кров,
Я малювала у долоні його зрання,
Мабуть уперше я повірила в любов..

2

Автор публікації

Офлайн 7 місяців

Victoria Pavluk

427

Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.

Коментарі: 8Публікації: 125Реєстрація: 30-01-2021

Золоте перо

Достижение получено 11.08.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій