Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kioto-park-a-vzhe-i-gruden/ Уже звучить зимове надвечір’я, холодний вітерець війне, заходять тіні на подвір’я, наче шукають: хто тут є? А хто тут є як день згасає і крапля на сніг упаде? Вечірня зіронька засяє і сонце на спочинок йде. Порожні стовбури й дерева, і рано впадуть вечори на гілля мережив-сувоїв, земної […]
Daily Archives: 02.02.2021
23 posts
Як багато можуть очі розказати, Як багато в них заховано чудес, Очі можуть чарувати,закохати , Підняти здатні навіть до небес. Як багато у очах таїнства й честі, Як багато є підступності і зла , Як багато лиха в собі можуть нести, Та чимало поміщається й добра . Як багато у […]
Так хочу иногда, В тишине раствориться, Чтобы серца звезда, Стала ночью искриться. Так хочу иногда, Позабыть в одиночке, Закрывая глаза, Искать новые строчки. Так хочу иногда, Записать на дыханье, Когда полна луна, Когда пусто сознанье. Так хочу иногда, Тенью стать над мирами, Где-то мысли тогда, Улетели б с ветрами. Так […]
Лісами,степами лине за нами, До кожного стукає в ніч, Глибокими снами пливе небесами, Вдихаючись сотнями віч. Пливе над рікою, дивує собою, Донизу спускає зорю, Кружляючи млою, гуляє пітьмою, Безодню освітлює всю. Ніжними хмарами, тішиться чарами, Що з тіней його все ідуть, Світлими да́рами, щирими парами, Що їх знову парком ведуть. […]
Под звуки дождя я влюбилась в тебя, В мелькании танца снежинок зимы, Я так постоянно хотела огня, Но только смотрела в прекрасные сны. Под звуки любви все растаяли льдинки, И вода принесла его сердца ключи, Весна открывала с цветами картинки, И нам согревали их солнца лучи . Под звуки нашего […]
Твоя любов подарувала мені крила, Твоя любов насіяла в душі квіток, Здійняла в серці порвані вітрила, А голову вдягнула у вінок. Твоя любов подарувала ніжну пісню, Яку раніше голос шепотів, Вдягнула з фарб живописних намисто , Життя таким чудовим ти зробив. Твоя любов подарувала сонця лучик, Нагріла тіло ласкою й […]
Жовтий листочок упав на долівку, Дерева тягнули до сонця голівку, Хором так дружно на землю злітали, Неначе у танці разом закружляли. Їх вітер до неба ввись підіймав, А потім стелив кольорову доріжку, Кожен листочок по осені знав, Що треба лягати в ряд по обніжку. Червоний листочок знатний красою, Любить вмиватися […]
Незвично дивлюся на небо,Крізь гілку пахкого жасмину,Задумливо й дуже далеко,На дивну кумедну хмарину. Фантазій чутливі потоки,Як ніжність нестримно манила,Лиш я… уповільнена трохи,Маленька мрійлива дитина. Упала біленька пелюстка,Ласкаво й так ніжно на щічку,Кохаю… до тебе озвуся…Вдалося почути… лиш вітру….
Я дякую за те,що сонце світить, І місяць наспіває колискову, За те,що я живу у цьому світі, Життя – це просто неймовірне слово. Я дякую за весни й тепле літо, Що сипле у траву все квіточки, Бачу як дерева в осінь вдіто, А на них співають пісні пташечки. Я дякую […]
Це не місто – це казка,що зве за собою, І манить лишитися там назавжди, Милує , чарує своєю красою, Так хочеться знову вернутись туди. Це місто де вперше здійснилися мрії, І стало таким щасливим життя , Де в радість були літа молодії, Й не було бажання назад в вороття. Це […]
Любіть себе якими є,не шукайте ідеали, Кожен з нас – це особистості,різна та цікава. Подумайте як добре,не треба сумувати, Всі комплекси розвіяти,думки ті подолати . Не треба гнатись за – фігурами стрункими, Ідеали в голові,ми бігаєм за ними, Нас створено природою,ми її частина, Так неповторна кожна на землі людина. Такі […]
” МЕТЕЛИЦА – ВОЛЧИЦА ” – Мама а снег колючий, как ёжик? – спросил маленький волчонок свою маму – волчицу глядя на пушистый белый снег, который кружился за окошком их норы. – Нет сынок совсем не колючий, как и маленький ёжик, которого ты встретил […]
«Пам’яті Кузьми» Я пам’ятаю тебе друже! Хіба, що вирвуть тебе з серцем В якому ти навіки поселився… Я пам’ятаю тебе друже! Те другу люте Ти ж тоді розбився…. Я пам’ятаю тебе друже! Коли ти вмер Народ сльозами гірко вмився… Я пам’ятаю тебе друже! Четвертий рік Сльозами гірко лився Я […]
Почему любовь возвращают? Может, с нею что-то не так? Или , может, в неё играют? Или прямо с завода – брак? Может сердце уже неспособно? Не умеет, не хочет любить? Ведь кому-то и так удобно: Отпуская, не дать забыть… А трибуны кричат отовсюду, Что любовь не проходит, нет… Но тогда […]
В очередной раз Я разбиваюсь на осколки. Как много фраз Как мало толку. Как больно слышать И как больно промолчать, Так громко думать И так тихо закричать. Все в миг перемешалось В один ужасный звон. Осколки разлетелись Звеня со всех сторон. Души моей опоры Вдруг рухнули им […]
Разбившись снова на осколки Я по кусочкам собираюсь вновь. За полкой будет полка И вот он шкаф готов. Души моей не меряные метры, Судьбы печали и тоска… За темнотой стальные двери, А там – в обрыв доска. Туманы, сырость, перемены, Порывы ветра, темнота, Все это временное бремя, И […]
Вже вкотре тебе звабила Моя лукава усмішка, В очах – іскринки радості, В душі – любов відлунює. Й надалі таємницею Для тебе залишаюся. Скільки вже літ розгадуєш – Не знаєш що за “ширмою”. А є ще там “цікавинки”, Їх бережу для тебе я. Якщо відкрити зразу всі – Не буть […]
Зима. Наблюдаю: Бабка идёт, За ней, Внук, вприпрыжку, Как мотылёк. Гуляли они, Не прошло полчаса, Она говорит, вдруг: “Обратно пора, Мороз всё крепчает, Замёрзла я вся” А внук отвечает: “Нет, не пора! Ещё заглянуть, нужно мне, В два двора. Ну как, ты замёрзла? Такая жара!”