Для голосування необхідно авторизуватись

У серце вдарила гроза

Ударила гроза ,ударив лютий грім ,
Лишень, що не на небі ,а в серці молодім ,
Розгулювали іскри душею аж до ранку,
А сльози висихали, й нові текли світанком .

Боліло від удару усе боліло тіло,
У грудях билось серце і від недуг кипіло,
Ніхто його не бачить ,не стане зігрівати ,
Усе ,що там знаходилося вже не відшукати .

Зрадливо вбили в муках, розтерзане нитками ,
Любові і ненависті отриманій роками ,
Навіщо ж серце брати ,а потім викидати?
В чужій нещасній долі тінь щастя віднімати .

Щоранку воно билося ,хотіло знати казку ,
Нехай не все здійснилося б ,але шматочок ласки,
Ніколи не завадив ,давав лише турботу,
А так тягар із суму кінець в тяжкій роботі.

Не знає більше серце чи зможе полюбити ,
Чи зможе у довірі інакші дні прожити ,
Вся зрада полонила ,осіла в кров надовго ,
Вона завжди отримує над тілом перемогу.

Завжди перемагає ,чи варто ж цим пишатись ,
Жорстоко із серцями закоханими гратись ,
Що плачуть тихо – тихо аби ніхто не бачив,
Але цей грім у тілі багато лиха значить.

3

Автор публікації

Офлайн 6 години

Victoria Pavluk

310

Сходить сонце щоранку і щодня,
Сходить сонце- приходить весна ,
Кожен схід нас веде у безодню ,
Кожен захід вперед у літа.

Коментарі: 7Публікації: 93Реєстрація: 30-01-2021

Срібне перо

Достижение получено 11.02.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

2 коментарі “У серце вдарила гроза”