“Велич”
Умитий кров’ю наче місяць,
Багрянцем світиться яскраво.
Так не квапливо і не спішно,
На небо вибрався зухвало.
Із днем черговим розпрощавшись,
Зустрінеш захід мов останній.
З думками в голові зібравшись,
Він наче світ увесь прадавній.
Такий незвіданий, величний,
Таїть на собі людські кроки.
Його маршрут для нього звичний,
Його не старять навіть роки.
Він був до нас цей велет славний,
І після нас кружляти буде.
Лише поглянь який він вправний,
Він ніби там, а ніби й всюди.
25.05.2021.

2 коментарі ““Велич””
Одруза така насичена, яскрава та об”ємна картина вималювалася. Дуже “смачно” написано.)
Як же гарно про місяць! Так проникливо .Скільки разів хочу написати про нього, завжди щось несерйозне виходить.Дякую ВАМ!