Римувала сльози, римувала,
Ніби візерунками плела,
Та до купи так і не зібрала,
Розтеклись – між пальцями вода…
Малювала рими, малювала
Я незграбним розчерком пера,
А вони, як птахи ті, злітали,
І не повертались до двора…
Розсипала думи, розсипала,
Мов намисто, сіяла в траву….
Ну а потім їх дарма шукала,
Нав’язала ниточку нову…
Римувала щастя, римувала,
А воно втікало з-під руки
І його я теж не вгамувала,
Десь повіялось воно аж до ріки.
Важко у слова перетворити
Горе невимовне або біль
Радість або щастя відтворити,
Чи кохання пресолодкий хміль.
І одне раптово зрозуміла –
Якщо маєш сильне почуття
То відразу робишся невмілим
Ти ловцем миттєвостей життя
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 12Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 08.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
