Для голосування необхідно авторизуватись

“Мій трамвайик життя”

***

Мій трамвайчик життя вирушає в далеку дорогу.

Розпрощався з вокзалом лиш тільки один пасажир.

А скільки зупинок? Скільки в житті цім зупинок?

І якби не втратить єдиний свій орієнтир.

 

Я минаю степи, минаю засмучені пущі,

Зупиняюсь лиш там, де потреба в частинці душі.

І рушаємо знов у майбутнє, воно неминуче,

Як старий контролер, що збирає в вагонах квитки…

 

І ми їдемо далі, цей стукіт стареньких коліс,

Знову каже, що серця десь треба частинка…

Я побачив тебе, любий друже: «Спинись,

О, спинися, трамваю, тут треба коротка зупинка…»

3

Автор публікації

Офлайн 6 років

Віктор Марковець

3
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 08-08-2018